напишіть нам
Засновник:
Запорізька обласна державна адміністрація,
Департамент культури, туризму, національностей та релігій
Запорізький обласний туристично-інформаційний центр

Велике Запоріжжя

Велике Запоріжжя - це архітектурний комплекс, що виріс на берегах Дніпра в 30-х рр. ХХ ст. Після того, як у 1920 р. було вирішено будувати в Запоріжжі Дніпрогес з комплексом підприємств чорної та кольорової металургії, місто очікував демографічний бум. У 1929 р. нестача житла стала катастрофічною. За 1930 - 1931 рр. кількість населення з 92 тис. осіб збільшилася до 200 тис.

Тому у 1929 р. розпочали будівництво трьох селищ, два з яких планувалося розмістити на правому березі, а одне - на лівому, перед в'їздом на греблю Дніпрогесу. Лівобережний район отримав назву "шостого селища", або "Соцміста". Його планування передбачало забудову одного кварталу будинками лише з двокімнатними квартирами, іншого - будинками з трьохкімнатними квартирами, третього - тільки будинками-комунами, четвертого - будинками-гуртожитками і т.д. Таке планування мало відповідати новому принципу містобудування - відокремлення житлових територій від громадських. Автором багатьох капітальних будинків став відомий московський архітектор В. Веснін.

У 1932 р. було затверджено проект забудови Великого Запоріжжя. Він передбачав будівництво семи районів на обох берегах Дніпра і був розрахований на 30 років. За ним 50 - 70 % території передбачалося віддати під зелені насадження, і лише 15 - 20 % під будинки. Заводи і житлові масиви повинна була розділяти 1 - 6 кілометрова зелена зона. Проект, відзначений на міжнародних виставках в Парижі і Нью-Йорку у 1938 та 1939 рр., вдалося втілити в життя лише частково. Завадила війна.

Олександрівська площа. Фото М. Мордовського.

Після звільнення Запоріжжя у 1943 р., майже третина його житлового фонду була втрачена. Знамените Соцмісто перебувало в руїнах. Були вщент зруйновані Дніпрогес, та промислові підприємства. Мешканців міста очікували роки виснажливої роботи по відновленню.

У 1947 р. за проектом групи харківських архітекторів на чолі з Г. Вегманом розпочалося відновлення старих будинків Соцміста і будівництво нових. Під час відновлювальних робіт архітектори намагалися надати будинкам той вигляд, який вони мали до війни. В деяких випадках старим будівлям збільшували поверховість, додавали художні елементи в оформленні фасадів. Дахи нових житлових будинків стали прикрашати баштами зі шпилями, а їх фасади пілястрами, арками, ліпниною з орнаментом. Всі ці зміни в архітектурному стилі нової частини Запоріжжя повинні були символізувати перемогу Радянського Союзу над фашизмом.

Вражає архітектурний ансамбль однієї з найбільших головних вулиць Європи - проспекту Леніна (довжина 10,8 км). Поєднання післявоєнної архітектури зі старою, осучасненою у 1950-х рр., створило вишуканий симбіоз, що одразу привертає до себе увагу. Цікавими є не тільки обличчя будинків, тобто їх фасади, але й внутрішні двори. Вони представляють собою невеликі затишні сквери з лавочками та фонтанами. І якщо зараз не всі фонтани працюють, то на лавочках завжди можна відпочити від вуличного гомону і метушні.

Архітектурним шедевром Г. Вегмана, розташованим на пр. Леніна, є будинок концертного залу ім. М. Глинки (пр. Леніна, 183), зведений у 1953 р. Зал, розрахований на 784 місця, був обладнаний найновішою апаратурою. В свій час його акустика вважалася однією з кращих в Європі. Сьогодні площу перед філармонією прикрашає чудовий пам'ятник М. Глинці.

Безперечно цікавою є будівля 3-ї міської лікарні (пр. Металургів, 9), оздобленої вірменським червоним туфом. В 30-х рр. в її приміщеннях розташовувалися поліклініка, аптека і диспансер Соцміста. У дворі за лікарнею сховався оригінальний будинок, що своєю формою нагадує літеру "с". Схожий будинок є лише в Марселі.

Концертна зала ім М.І. Глінки. Фото М. Мордовського.

В районі пл. 12 квітня проспект Леніна перетинає залізничні колії по невеликому мосту, зведеному у 50-х рр. ХХ ст. З обох боків його прикрашають колони з ліхтарями, що увінчані ліпниною у вигляді колосків пшениці.

Неподалік від мерії на пр. Леніна у 1965 р. була споруджена Алея Слави, як данина пам'яті командному і особовому складу військових частин, які звільняли Запоріжжя у жовтні 1943 р. На головній стелі увіковічено подвиг О. Єрьоменка. На протилежній стороні проспекту у 1996 р. було споруджено меморіал на честь воїнів, які загинули в Афганістані та локальних воїнах.

Запорізька молодь полюбляє проводити вечори на бульварі Шевченка, що тягнеться від мерії до пристані і центрального пляжу на Дніпрі. Яскрава ілюмінація будинків, велика кількість різноманітних фонтанів завжди створюють тут святкову атмосферу. Під годинником закоханих парубки призначають побачення дівчатам, а біля фонтану "Двох сердець" традиційно фотографуються молодята. Бульвар закінчується перед невеликим озером на Набережній, звідки відкривається запаморочливий краєвид на Дніпро, острів Хортицю та міст Преображенського.

На перехресті бульвару Шевченка і вул. Перемоги у 1974 р. було встановлено літак як символ мужності воїнів-авіаторів, боронивших та визволявших місто.

Своєрідним Андріївським узвозом є площа Маяковського. Кожного дня на її розпеченому лоні на суд туристам і городянам свої роботи представляють запорізькі художники. В центрі площі своїми цівками на сонці поблискує великий фонтан Життя, оточений символічними каменями-скульптурами.

Великий музичний фонтан вінчає центр найбільшого запорізького майдану - пл. Фестивальної.

Фонтани Запоріжжя

Фонтан на пл. Фестивальной

У м. Запоріжжі функціонує 26 фонтанів.

Балансоутримувач: міське комунальне підприємство «Титан». Найбільш цікаві такі:

Фонтан на площі Фестивальній

Побудований у 1980 році з нагоди Олімпіади у Москві, один із перших світло – музичних фонтанів у колишньому СРСР. В основу проекту покладено дипломну роботу студентів Єреванського державного університету.

Реконструйований у 1995 році. Традиційно відкривається до кожного літнього сезону, є обов’язковим елементом міських масових дійств та фестивалів.

Фонтан на пл. Поляка

Фонтани на площі Олександра Поляка

Спарені синхронні фонтани відкрито за ініціативи міського голови у 2003 році.

У листопаді фонтани накриваються куполами із підсвіткою, а щовесни розконсервовуються.

На перехресті пр. Леніна та вул. 12 Квітня фонтани доповнені архітектурними елементами малих форм що створює єдину неповторну цілісну архітектурну композицію району Соцміста.

 

Часы влюбленных. Бульвар Шевченко

Годинник закоханих

Годинник закоханих на бульварі Шевченка, який було відкрито у 2003 році за ініціативи міського голови О. Поляка, представляє собою архітектурну композицію, що включає власне музичний годинник та фонтан. З певною періодичністю музичний годинниковий механізм відтворює мелодію із кінофільму «Весна на Зарічній вулиці», який було знято у м. Запоріжжі за участю працівників заводу «Запоріжсталь». З під годинника стікає вода, яка символізує плин часу.

Далі у басейні розміщено гранітну композицію спарених сердець, які символізують люблячі серця закоханих, каскад фонтанів ДСС та два альпінарії.

Каскад фонтанов Радуга

Каскад фонтанів «Райдуга»

Введений в дію на Набережній магістралі у 1974 році, у 2006 році-реконструйовано. Своєрідність полягає в тому, що каскад має декілька чаш та замкнутий цикл: вода впадає в озеро, де знаходиться ще 4 фонтани. Каскад має неонові підсвітки вгорі та ліхтарі біля перепадів.

«Фонтан життя»

Побудований на площі Маяковського у 1968 році, реконструкція - 2005 рік. Присвячений учасникам ліквідації та жертвам Чорнобиля.

В своїй основі має велику сферичну кам’яну брилу вагою 4 тонни, яка обертається під дією води. Щорічно відкриття фонтану здійснюється в день пам’яті жертв Чорнобиля.

Фонтан Жизни пл. Маяковского

Догляд за фонтанами

Щорічно напередодні вводу фонтанів в дію проводиться чищення фільтрів, насосів, регулювання форсунок, світильників. В ході експлуатації в літній період здійснюється щоденне прибирання басейнів, підживлення водою та миття. З листопада йде консервація фонтанів на зиму та накривання їх куполами з підсвіткою з метою убезпечення від актів вандалізму.

 Нова частина Запоріжжя порадує гостей і вишуканою культурною програмою. Завжди раді відвідувачам художній музей (вул. 40 років Радянської Ураїни, 76 б), а також приватний музей історії зброї (пр. Леніна, 189) з однією з найбільших в Україні колекцій. Цікаві виставки організовує союз художників (бульв. Центральний, 3) і фотохудожників (пр. Леніна, 159).

Ввечері до себе запрошують обласна філармонія (пр. Леніна, 183), цирк (вул. Рекордна, 41), а також чисельні кінотеатри: ім. Маяковського (пр. Леніна, 167), ім. Довженка (пр. Леніна, 145), "Байда" (пр. Леніна, 162).

Ландшафтний парк «Вознесенівський»

  Першу чергу ландшафтного парку «Вознесенівський», що розкинувся на однойменному спуску на Набережній магістралі м. Запоріжжя загальною площею у 4,55 га, прийнято до експлуатації у січні 2005 року.

Роботи по благоустрою території та озелененню були виконані за рахунок коштів обласного бюджету управлінням капітального будівництва облдержадміністрації. Територію парку у ландшафтному стилі було засаджено березою, сосною, липою, кленом, вербою, квітучими кущами. Було також виконано оформлення клумб із багаторічних квітів-хризантем, ромашок, коріонсісів тощо.

На сьогодні парк знаходиться на балансі відділу комунального господарства Орджонікідзевської райдержадміністрації.