напишіть нам
Засновник:
Запорізька обласна державна адміністрація,
Департамент культури, туризму, національностей та релігій
Запорізький обласний туристично-інформаційний центр

Розівський район

Розівський район – наймолодший з усіх районів Запорізької області (утворений у 1992 році) розташований на її сході і займає 610 кв. км площі. Чисельність населення – 10,8 тисяч чоловік.

Особливістю Розівського району є те, що це район багатонаціональний. Із загальної чисельності населення (10,8 тис.), крім українців, тут проживають громадяни ще 16 національностей. В районі є села з компактним проживанням греків (с. Новомлинівка).

Ця місцевість пам’ятає події далекої давнини. Біля сьогоднішньої Розівки на річці Калка (тепер Кальчик) у 1223 році відбулася битва русько-половецьких військ з монгольською ордою.

Заповідник «Кам'яні могили» національного значення – гордість району. Унікальні граніти цієї гірської країни не мають аналогів у світі за хімічним складом та фізичною структурою. На східному кордоні розлилося величезне озеро (20 га) глибиною до 6 – 7 м. Гори: Жаба, Гостра (217 м над рівнем моря), Панорамна, Маски, Витязь.

Територією району пролягає автомагістраль Запоріжжя–Маріуполь та Донецька залізниця.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду

1. Природний заповідник «Кам'яні могили»

Це гірська країна в мініатюрі. Вона бадьорить і заряджає відвідувачів цілющою енергетикою. Чарує незрівнянними ароматами і незайманістю степових трав...

Заповідник „Кам'яні Могили” заснований 5 квітня 1927 року як особлива природоохоронна територія. Його площа складає близько 400 га. Входить до складу Українського степового природного заповідника, підпорядкованого Президії Національної Академії наук України. Район урочища „Кам'яні Могили” у геологічному, біологічному, художньо-емоційному та історичному аспектах є водночас унікальним і репрезентативним.

Геологічна унікальність об’єкта. За площею і висотою це найбільша інтрузія в Донбасі і Приазов’ї. Її унікальні граніти не мають аналогів в світі. Їх вік близько 2 млрд. років. Пасмо гір представлено Західною і Східною грядою з абсолютною висотою окремих вершин до 100 метрів (у минулому їх висота досягала 3 км.). Геотектонічні дослідження вказують на неабиякі енергетичні особливості цього геологічного урочища.

Біологічна унікальність об’єкта. З-поміж майже півтисячі видів рослин заповідника деревій голий і волошка несправжньоблідолускова є вузько ареальними реліктовими ендеміками, які крім території заповідника більше ніде не зустрічаються. А папороть-вудсія альпійська, крім заповідника, не зустрічається ближче ніж за 1000 км від нього. 

Різноманітний і цікавий тваринний світ заповідника. Тут живуть лисиці, зайці, їжаки, сліпаки та ін., багато ящірок і гризунів, зустрічаються степова гадюка, водяний і звичайний вужі. У заповіднику живуть близько 3000 видів комах.

Багата орнітофауна заповідника. Найбільш поширені: жайворонки, лугові чекани, кам’янки, сірі куріпки та фазани.

Історико-археологічна унікальність об’єкта. На сьогодні відомо, що в стародавні часи це урочище було культовим для представників ямних, катакомбних і зрубних культур. По всьому периметру урочище оперізує вінок поховальних курганів тих стародавніх цивілізацій.

За однією з версій, під час битви на річці Калці, саме біля «Кам'яних Могил» був розташований укріплений табір київського князя Мстислава Романовича.

За даними Я.П Новицького: «До цихъ могылъ, було часто завертав архырей Гаврыилъ въ трыдцятыхъ годахъ. Биля могилъ, кажуть, був колысь татрськый городъ, та запорожци зруйнувалы. Ями та бугры, де булы татрськи мечети, и теперъ знать».

Художньо-емоційна унікальність об’єкта. Урочище „Кам'яні Могили” – це гірська країна в мініатюрі. Вона вражаюче контрастує з навколишніми степами своєю величною монументальністю. Тут можна побачити цілу купу природних скульптур і витворів з каменю, які сприймаються як фантазії художників. Є невеликі гроти. Мальовничі долини і ціла низка казкових краєвидів.

Саме тут в джерелах, виявлена найсмачніша вода в Приазов’ї. Ця місцевість бадьорить і заряджає відвідувачів цілющою енергетикою. Чарує незрівнянними ароматами і незайманістю степових трав.

Про територію заповідника існує декілька дуже цікавих легенд. Одна з них говорить про те, що колись на місці цієї „гірської країни” було розташоване велике місто зі своїм королівством. Але за якихось обставин злий чаклун зачарував його. Існує деякий спосіб, як розчарувати це місто, але й досі ніхто з людей так і не зміг цього зробити.

2. Ботанічний заказник «Балка Сухі Яли»

3. Балка «Антонівка»

Заклади культури і мистецтв

1. Розівський районний центр культури і дозвілля

смт. Розівка, вул. Леніна, 92, тел. 0 (6162) 97-1-27

Туристичний об'єкт розташований в центрі смт. Розівка по трасі Маріуполь-Запоріжжя. Будинок культури межує із районним центром зайнятості та стадіоном, з іншої - перукарня, Алея Слави. 

Напроти Будинку культури розташовані об'єкти: кафе-бар "Ольга", автостоянка, центральний ринок (250 м), автовокзал (250 м) та ін. об'єкти. 

Будинок культури споруджений методом народної будови в 1935-1937 роках. Розрахований на 450 місць. Будівля двоповерхова. Проект розроблений запорізькими архітекторами і передбачав також і літній варіант, споруда якого повинна була продовжуватись в глибину парку. Сама висока точка будівлі повинна була використовуватись під радіорубку. Працювати Будинок культури почав ще до війни. Восени 1943 року був спалений фашистами. Відбудова і реставрація закладу розпочалась вже в повоєнний час, в 1956 році. На відбудові працювали комсомольці району і місцеві жителі. Кожен комсомолець був зобов'язаний відпрацювати неділю на відбудові. Закінчилась відбудова в 1959 році. До моменту повної відбудови 

Будинок культури працював в кімнаті музею, розташованого на 2 поверсі. В 1966 році проведено капітальний ремонт споруди. 

На даний час у приміщенні Будинку культури працюють комунальні заклади Розівської районної ради - "Розівський районний центр культури та дозвілля", "Розівська центральна районна бібліотека". У 2009 році рішенням Розівської районної ради створено "Розівський районний краєзнавчий музей", який буде працювати на 2 поверсі БК. 

Протягом року у приміщенні БК проводяться різноманітні культурно-мистецькі заходи: районний фестиваль дитячої творчості "Первоцвіт", районний фестиваль народної творчості "Чисті джерела", тематичні заходи до державних та ювілейних дат, календарних свят, обряд одруження та ін. заходи.

2. Розівська районна дитяча музична школа

Історико-культурні пам’ятки

Братська могила радянських воїнів

Туристичний об'єкт розташований в центрі Алеї Слави смт. Розівка, обабіч траси Маріуполь-Запоріжжя. Об'єкт межує з однієї сторони з Будинком культури, з іншої - храм ім. О. Невського. 

Біля об'єкту розташована перукарня, кафе-бар "Ольга", районний центр зайнятості населення, автостоянка та ін. об'єкти. 

Навесні 1949 року в центрі с. Розівка було висаджено парк. Через кілька років на площі в 12 га зазеленів, зашумів листям крон самий великий в області сільський парк. Тоді було висаджено близько трьох тисяч саджанців. Сьогодні це вже могутні дерева. В глибині парку височить Братська могила воїнам-визволителям, які загинули в вересні 1943 року на території нашого району. В боях за визволення Розівки і району загинуло 266 радянських воїнів - бійців і командирів 2 гвардійської і 5 ударної армій. 

13 вересня 1943 р. Розівку визволила 3 гвардійська стрілецька дивізія під командуванням генерал-майора Цалікова К.А., яка входила до складу 13 гвардійського стрілецького корпусу під командуванням генерал-майора Чинчибадзе П.Г. З визволення нашого району розпочалося і визволення всієї Запорізької області. 

В 1952 році останки воїнів-визволителів з поодиноких поховань, розташованих на територіях сіл - Вишнювате, Азов, Розівка, Карла Лібкнехта, Урицьке, Новодворівки, Кузнецівки, Солодководневого, Червоносельська (Куйбишевський район) перенесені в братську могилу до райцентру. Тоді на братській могилі було споруджено обеліск. Теперішній монумент загиблим воїнам було встановлено до 35-ї річниці визволення Розівки восени 1980 року. На зміну старому обеліску на братській могилі загиблих воїнів-визволителів було установлено трифігурну скульптурну групу скорботних жінок різних національностей, представниць російських рівнин, Кавказьких гір і середньоазіатських степів. Автор скульптурної композиції - В. Парцевич, архітектор - В. Шамраєвський. Біля пам'ятника ростуть дві голубі ялини, одну привезли родичі загиблих воїнів з Грузії, іншу - з Кабардино-Балкарії. 

Щороку, до дня Перемоги та дня визволення Розівки від німецько-фашистських загарбників, біля братської могили проводяться мітинги з покладанням квітів. 

Залізничний вокзал станції Розівка

смт. Розівка, вул. Вокзальна, тел. 0 (6162) 97-1-42

Туристичний об'єкт розташований на південній околиці смт. Розівка. Межує з жилими домами. Напроти - центральне кладовище. Неподалік (200 м) розташовані продовольчі магазини. 

В другій половині XIX ст., після відміни кріпосного права Росія вступає на шлях інтенсивного капіталістичного розвитку. Великі запаси залізної руди і вугілля, при незначних пережитках кріпацтва і широкі можливості для використання найманої праці створюють сприятливі умови для розвитку потужної вугільно-металургійної бази в Донецько-Криворізькому басейні. Тому остання чверть XIX сторіччя на півдні України охарактеризувалася широким будівництвом комунікацій і промислових підприємств. З 70 років XIX і до початку XX сторіччя Україна пережила лихоманку будівництва залізниць. Лозова - Севастополь (1871 р.), Чаплино - Бердянськ (1898 р.), Олександрівськ - Волноваха і Олександрівськ - Долгінцево - Кривий Ріг - залізниці нашої області, збудовані в той час. 

Залізниця Олександрівськ - Волноваха, ІІ Катеринівська залізниця пройшла по території нашого району. Вона була прокладена по вододілу Приазовської височини, тому має деяку хвилястість, на відміну від інших магістралей області. Будівництво приміщення залізничного вокзалу на станції Розівка було завершено в 1902 році. 

Вокзал був спалений фашистами восени 1943 року, відбудований вже в 50 роки минулого сторіччя. 

Влітку 2005 року було проведено його зовнішній косметичний ремонт і була викладена плиточкою привокзальна площа. Старожили розповідають, що камінь на сходи на привокзальну площу брали із заповідника "Кам'яні Могили". Будівля вокзалу одноповерхова, цегляна, дах чотирисхилий під шифером.

На даний час по Донецькій залізниці через ст. Розівка проходять поїзди: Ясинувате-Херсон, Луганськ-Симферополь та ін.

Духовний туризм

Православний храм ім. Олександра Невського

смт. Розівка, вул. Леніна, тел. (06162) 97-2-80

Туристичний об'єкт розташований в центрі смт. Розівка обабіч траси Маріуполь-Запоріжжя. Храм межує з одного боку з поштовим відділенням та відділенням ВАТ "Укртелеком", з іншого - Алея Слави. Напроти храму функціонують магазини: "Торговий дом "БУМ"; продовольчі: "Наша марка", "Гермес", "Люксембург"; промтоварів: "Роксолана", "Господар". Неподалік (50 м) - аптека, філія "Приват-банку", міліція, кафе-бар "Ольга" (100м) та ін. об'єкти. 

Передумови, що сприяли будівництву храму. Імператор Олександр ІІІ разом із своєю сім'єю повертався з Криму до Санкт-Петербургу. 17 жовтня 1888 року між станціями Борки і Таранова паровоз сходить з рейок. Під уламками загинуло 20 чоловік, 40 було поранено. З членів царської сім'ї ніхто серйозно не постраждав. Ця подія не пройшла не поміченою в Росії. На місці залізничної катастрофи з'явився храм Хреста Спасителя, а на залізничному насипі було збудовано каплицю Нерукотворного Спаса. Були і інші будови по містам і селам імперії, присвячені цій події. В 1893 році в Олександрівську (м. Запоріжжя) на площі перед залізничним вокзалом була збудована православна Ніколаєвська церква. В німецькій колонії № 6 Грунау (зараз смт. Розівка) також була збудована православна церква.

Як сказано у виданні Катеринославського Земства; ... приписана к церкви Св. Пророка Іліи с. Темрюк (Старченково) была построенна церковъ каменная въ 1896 г., в памятъ спасения Царской Семъи 17 октября 1888 г. близь стан. Борки, на средства православныхъ жителей, часныхъ лицъ и выданное пособіе от Св. Синода 2000 рублей однопрестольная - во имя св. Александра Невськаго." Призначена церква була для православних і розкольників. 

В період радянської влади в Розівці в 1924 році церква разом з синагогою була закрита. В подальшому приміщення церкви використовувалося як склад, електростанція, Будинок піонерів. Від синагоги і німецької кірхи не залишилося вже нічого, а православний храм вистояв. В 1990 році церква була повернута Московському патріархату і почала діяти як осередок православ'я в районі. 

В церкві на сьогоднішній день проходять такі обряди, як вінчання та хрестини, правиться служба.

Садиби сільського (зеленого) туризму, етносадиби

1. Етносадиба «Грецьке подвір'я», с. Новомлинівка

Традиційні свята та фестивалі

1. Театралізоване свято «Ой, на Івана, ой, на Купала» (6 – 7 липня)

2. Театралізоване свято «Еллініада» (6 – 7 липня)

3. Районний фестиваль народної творчості «Чисті джерела» (24 серпня)

4. Міжрегіональний фестиваль «Легенда» (остання субота травня)

5. Районний фестиваль дитячої творчості «Первоцвіт» (1 травня)