напишіть нам
Засновник:
Запорізька обласна державна адміністрація,
Департамент культури, туризму, національностей та релігій
Запорізький обласний туристично-інформаційний центр

Куйбишевський район

Сьогодні в Куйбишевському районі на площі 1,3 тис. кв. км у 39 селах та двох селищах міського типу живуть 25,2 тисячі чоловік – 70 % українців, 12 % - росіян, 1 % - греків та представників інших національностей. Район знаходиться на сході Запорізького краю, на Приазовській височині. Межує з Пологівським, Гуляйпільським, Чернігівським, Бердянським, Розівським районами.

На території району знаходяться 13 річок загальною довжиною 170 км, а одна з найбільших річок області – Берда, яка впадає в Азовське море, бере початок біля села Зразкове. Багатий район і на ставки, загальна площа їх дзеркал складає 600 га. Але, незважаючи на це, водні ресурси району дуже бідні, потреба у воді забезпечується в основному за рахунок підземних вод, запаси яких обмежені. Також району належить 1,5 тис. га лісового фонду та більше 5 тис. га лісосмуг.

Природоохоронні об’єкти: численні ботанічні, ландшафтні, геологічні, ентомологічні заказники, пам’ятки природи місцевого значення (переважно балки, цілинні ділянки).

Любителям фестивального туризму, і взагалі народних традицій, у Куйбишевському районі також є що запропонувати, адже тут проходять цікаві свята та фестивалі.

До пізнавальних об’єктів району прокладено дороги з асфальтовим покриттям, діють 13 міжміських маршрутів. Туристи можуть зупинитися в кімнатах приватних садиб.

Території та об’єкти природно-заповідного фонду

Природний заповідник «Кам’яні могили». Кам'яні Могили як заповідник місцевого значення відомий з 1927 р. і до 1951 р. був підпорядкований Ждановському (нині Маріупольському) краєзнавчому музею, потім - переданий до Академії наук УРСР. Нині заповідник має площу 404 га. Більша його частина (304 га) розташована у Володарському районі Донецької області, менша ділянка - в Куйбишевському районі Запорізької області.Кам'яні Могили представляють собою гірську країну в мініатюрі; це острівної вихід на рівнинну поверхню степу Українського кристалічного щита, так зване Маріупольсько-Бердянське узвишшя, де над поверхнею степу піднімаються окремі виступи кристалічних порід. Здавна їх називають могилами - Токмак-Могила, Бельмак-Могила, Корсак-Могила, Савур-Могила та ін. Кам'яні Могили називали колись Бесташ-Гора (слово "бесташ" тюркське і в перекладі означає п'ять каменів, відповідно п'яти головним гранітним горбах Кам'яних Могил). Всередині зустрічаються глибокі долини і скелясті пагорби (по-місцевому - "кам'яні могили"); з таких більш високих і мальовничих місць відомі: Бесташ, правий берег р. Кальміус і притоку його Кальчика (стародавньої Калки). Тут трапляються брили граніту, що нагадують своїм виглядом ерратитчні камні (столи)

Ботанічний заказник «Балка Конькова». Куйбишевський р-н, с. Благовіщенка. Площа - 25 га, ботанічний заказник з 1980 року. Ростуть - деревій, чебрець, череда, чистотіл.

Ландшафтний заказник «Кам’янка лісова». Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Куйбишеве, лісництво, тел. 2-20-6. На Кам'янській лісовій дачі знаходиться база Куйбишевського лісництва , зелені насадження якого займають площу близько чотирьох тисяч гектарів, що розтягнулись на 87 км на по балках і ярах території Куйбишевського і Розівського районів. Кам'янська лісова дача займає площу до 800 га, з яких хвойні насадження займають площу до 200 га. З 1968 року Кам'янська лісова дача об'явлена пам'яткою природи місцевого значення. Перші насадження Кам'янської лісової дачі були проведенні в 1872 році. Збереглися декілька дубів перших насаджень яким виповнилося більше 130 років. В мальовничому куточку лісу, біля ставу, розташована дитяча оздоровча установа "Росинка", яка підпорядкована відділу освіти Куйбишевської районної державної адміністрації. Оздоровча установа має двоповерховий спальний корпус з кімнатами відпочинку і дозвілля, на території поруч знаходяться їдальня, літній зал для проведення заходів, за 200 м став з обладнаним пляжем, спортивні майданчики.

Ландшафтний заказник «Фогельрейх»

Ландшафтний заказник «Водяне»

Ботанічний заказник «Балка Молодецька». Куйбишевський р-н, с. Титове. Площа - 15 га, з 1980 року, Ростуть мати-й-мачуха, пижма, подорожник.

Ботанічний заказник «Балка Янчур»

Ботанічний заказник «Балка Гайчур». Куйбишевський р н-, с. Новоукраїнка. Площа - 10 га, з 1980 року. Росте чистотіл, грицики, полин, шипшина, пижма, подорожник.

Ботанічний заказник «Балка Берда». Куйбишевський р-н, с. Олексіївка. Площа - 15 га, з 1980 року, цілинна балка, де виростають кмин піщаний, глід, бузина, звіробій, кропива, подорожник та ін.

Ботанічний заказник «Балка Безводна». Куйбишевський р н-, с. Білоцерківка. Площа - 10 га, з 1980 року цілинна балка, де виростають звіробій, грицики, полин, ромашка, шипшина.

Ентомологічний заказник «Цілинна кам’яна ділянка»

Ентомологічний заказник «Балка Коньякова». Куйбишевський р-н, с. Благовіщенка. Площа - 20 га, з 1984 року, розмножуються дикі джмелі, бджоли.

Ентомологічний заказник «Балка Каларіна». 7 га, 1984, Куйбишевський р-н, с. Новоукраїнка. Розмножуються дикі джмелі, бджоли.

Ентомологічний заказник «Ділянка цілини»

Кам’янська лісова дачаЕнтомологічний заказник «Балка Бельманка». 7 га, 1984, Куйбишевський р-н, с. Більманка. У щілинах і норах цілинного балки багато джмелів, бджіл і ін диких комах.

Ланцевська кам’яна могила. 2 га, 1972, Куйбишевський р-н, с. Ланцеве. Реліктова залізисто-кремниста формація з гранітними виступами та степовою рослинністю на них.

Редути старих укріплень. комплекс, 4 га, 1972, Куйбишевський р-н, с. Благовіщенка. Земляні вали, порослі лікарськими рослинами.

Кам’янська лісова дача


 

Заклади культури і мистецтв

Районний краєзнавчий музей ім. М. Я. Гудини в с. Гусарка. Районний краєзнавчий музей ім. М.Я.Гудіни в с. Гусарка відкрито в 1965 році рішенням виконкому Гусарківської сільської Ради депутатів трудящих як музей на громадських засадах. В 1975 році згідно наказу Міністерства Культури УРСР від 29.01.1975 року №54 на базі Гусарківського краєзнавчого музею був створений музей-філіал Запорізького обласного краєзнавчого музею. З 03.02.1992 року музей пере підпорядковано Куйбишевському районному відділу культури і набув статусу районного краєзнавчого музею. Ініціатором заснування музею і побудови спеціального приміщення для нього, був вчитель історії місцевої середньої школи. Микола Якович Гудіна, тому на пропозиції ветеранів війни та праці і звернення виконкому Гусарківської сільської Ради народних депутатів, рішенням п'ятої сесії ХХ11 скликання Районної ради від 25.12.1995 року №9 районному краєзнавчому музею було присвоєно ім'я Миколи Яковича Гудіни. Музей розташований в спеціально побудованій двоповерховій будівлі, в вісьми залах якої розташовані експозиції музею. що займають експозиційну площу більше -300м2. Розділ історії розповідає про історію краю з часів кам'яного віку до теперішнього часу. В 2-х залах розміщено експозиції рослинного і тваринного світу. В музеї постійно експонуються вироби народних умільців килими, лозоплетіння.

Куйбишевський районний будинок культури

Куйбишевська центральна районна бібліотека

Спеціалізований мистецький навчальний заклад «Куйбишевська дитяча музична школа»

Куйбишевська районна дитяча бібліотека


Історико-культурні та археологічні пам’ятки

Меморіальний комплекс на честь радянських воїнів. Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Куйбишеве. Меморіальний комплекс на честь радянських воїнів, земляків - Героїв Радянського Союзу, повних Кавалерів ордена Слави та воїнів, які загинули в Афганістані. В центрі комплексу знаходиться братська могила загиблих 46 воїнів - визволителів. У 1972-1973 роках біля могили встановлено залізобетонний обеліск та скульптуру скорботної матері. За могилою праворуч встановлено поліровані гранітні плити з прізвищами воїнів - земляків, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни. Ліворуч від скорботної матері споруджено бетонну стелу з барельєфним зображенням двох воїнів в момент бою. Поруч зі стелою встановлено пам'ятник воїнам-землякам, які загинули в Афганістані. Праворуч і ліворуч встановлено бюсти 10 воїнам-землякам Героям Радянського Союзу та два бюсти повних кавалерів Орденів Слави 3-х ступенів. Героїв Радянського Союзу К.О.Гришка, І.М.Снитка, І.П.Голуба, І.М.Реви, В.А.Баранова, Я.С.Задорожного, І.Д.Підтикана, І.М.Дем'яненка, В.К.Коновалова, М.Ф.Карацупи та повних кавалерів Орденів Слави Г.А.Міщенка, С.М.Демченка.

Меморіал жертвам Голодомору 1932 – 1933 рр.

Меморіальний комплекс на честь загиблих генералів 18-ї армії, та могила генерал-лейтенанта Смирнова А.К.

Меморіальний комплекс та братська могила радянських воїнів, пам’ятник генерал-майору Титову О.С.

Пам’ятник на честь I МТС в районі. Пам'ятник трудової слави, 1970 рік. Запорізька область, Куйбишевський район, смт. Комиш-Зоря. Пам'ятник являє собою трактор марки "Універсал". Трактор установлений на металевому вигнутому подібно до лемеха постаменті. Восени 1930 року в смт. Комиш-Зоря була заснована перша в районі машинно-тракторна станція. Директором МТС було призначено Кутулупова О.С., головним механіком - А. Орендаренка, завідуючим майстернями Андрєєва з числа двадцятип'ятитисячників. Першими трактористами і бригадирами тракторних бригад були активісти щойностворених колгоспів: П.Хайло, С. Солонський, К.Савотченко, Л.Метель, Лисак. На весні 1931 року МТС стала виконувати в колгоспах польові роботи. В 1970 році за рішенням дирекції Комиш-Зорянського райоб'єднання "Сільгосптехніка" №9 від 13 вересня 1970 року на честь першої МТС встановлено пам'ятник.

Курганний могильник «Більмак-могила». Запорізька область, Куйбишевський район, с. Трудове. Більмак Могила - найвища точка Приазов'я висота якої -324 м над рівнем моря, залишки кембрійських утворень. На верхівці цього останцю в давнину насипано курган над одним, або декількома похованнями., конусоподібний за формою. На його вершині встановлено топографічну вежу. Висота - 8 м діаметром до- 100 м. Під насипом "довгого кургану " поблизу Більмак Могили вивчене дуже рідкісне святилище доби пізньої бронзи ( ХУ-ХII ст. до н. е.) в якому відтворено індоєвропейський міф про створення Світу за участю Змія, Вогню, та Світового Яйця. Зважаючи на те, що це місце є найвищою точкою Приазов'я, де бере початок більше десятка степових річок, даний культовий центр виконував важливу роль в історії населення Приазов'я - Лукомор'я.


Історико-архітектурні споруди

Залишки Олексіївської фортеці. Запорізька область, Куйбишевський район, с. Ланцеве. В другій половині XVII століття турки і татари загарбницькими набігами руйнували поселення, перешкоджали освоєнню родючих земель Південної України. В 1770 році, коли війна з Туреччиною перейшла межі Новоросійської губернії і російські війська закріпилися на Таганрозькій лінії, Катерина ІІ наказала Сенату побудувати нову Дніпровську лінію, відокремлюючи Новоросійську губернію і Запорізькі вільності від татарських володінь, починаючи від Азовського моря степом, по річках Берди і Конки до Дніпра. Дніпровська лінія складалась із семи фортець. Біля Дніпра - Олександрівська, далі через кожні тридцять кілометрів Микитівська, Григорівська, Кирилівська, Олексіївська, Захарівська і по узбережжю Азовського моря - Петровська. Фортеці назвали іменами вищих воєноначальників . Олексіївська фортеця названа в честь графа Олексія Орлова, який під час російсько-турецької війни командував флотом біля Чесми під час розгрому турецьких військово-морських сил. Проведення робіт по спорудженню фортець було доручено члену військової колегії, генерал-поручику Михайлу Деденьову, під наглядом генерал-майора Щербініна. Головним будівельником фортець був призначений інженер - полковник Рігельман. Плани всіх семи фортець і їх розміщення по лінії були виконанні інженер-полковником Карсаковим. Будівельні роботи було розпочато в 1770 році. Після зведення валів по всьому периметру Олексіївської фортеці в формі восьмикутної зірки її будівництво було оставлено за худым месторасположением", а місце будівництва нового укріплення не визначалося. В зв'зку з тим, що після захоплення Криму російськими військами в1771 році, Дніпровська лінія втратила стратегічне значення. В 1784 році за царським указом "Об исключении на новой / Днепровской / линии лежащих пунктов из штатов крепостей… обращая их во внутренние города посады" - п'ять середніх фортець лінії були ліквідовані, в тому числі Олексіївська.

Хата під соломою с. Благовіщенка. Запорізька область, Куйбишевський район, с. Благовіщенка. Хата на сьогодні залишилася як зразок селянського побуту кінця XIX сторіччя. Будівля житлова, там і нині проживають мешканці с. Благовіщенка


Об’єкти духовного туризму

Свято-Преображенський храм (Церква с. Благовіщенка), 1869 р. Запорізька область, Куйбишевський район, с. Благовіщенка. Свято-Преображенський храм збудований в с. Благовіщенка в 1869 році на кошти парафіян, як одно купольна хрещата будівля. З кінця 19-го століття при церкві діяла школа грамоти. На початку 30-х років 20-го століття церкву закрили, частину було розібрано на будівельні матеріали з яких побудували школу. Під час війни церква була відкрита і діяла до 60 років. В середині 60-х років церква була знову закрита і в ній розмістили сільський клуб, потім спортивний зал, потім зерносховище. В 80-х роках церква знову стала діючою. Будівля була відновлена, проведено добудову і ремонт існуючих приміщень.


Сільський зелений туризм

Зелена садиба Саєнка В.М.

вул. Куйбишева, 6, с. Благовіщенка, Куйбишевський р-н, Запорізька область

В селі Благовіщенка турботливими руками та із патріотичним запалом у серці Володимира Саєнка створена меморіальна сільська хата - незвичайний та неповторний музей.

В цьому сільському храмі з затишним акуратним подвір'ям зібрано чимало предметів побуту, які використовували наші прадіди. Це меблі, музичні інструменти, одяг, посуд, прядки, патефон, ухвати, кочерги, лопати, праски, ваги з двома кільцями для підвіски, двома крючками і на дві шкали.

Найстарші експонати - вишукані дзвінкі глиняні глечики і горшки. Та такі справні, що хоч зараз в піч. А піч в хаті справжня - добротна, мазана, з лежаком, можна топити, їжу готувати. Впевнений господар, знайдуть друге життя і крупорушки з литим написом "Александровскъ", маслобойка, ручку якої крутив в дитинстві.

Можна тут побачити і ложки звичайні олов'яні, але дуже гарні, і шитим золотом перехідний Червоний стяг.

На чистій скатертині на столі розкладено нагороди батька Володимира з посвідченнями, почесні грамоти самого господаря - одного з кращих електрозварювальників Першотравневого заводу. Численні фото із зображеннями комунарів, які відзначилися на збиранні врожаю в 1931 році, перший триколісний трактор "Універсал", перша вантажівка, перший в селі легковий автомобіль "Москвич", футбольна команда - чемпіон, проводи в армію, товариші - односельчани.

Тут із задоволенням збираються у вихідні та святкові дні гості. Тоді і гармошка з мандоліною та балалайкою в хід ідуть, і "бугай", а то і горни з барабаном.

…І оживає далеке і таке рідне, дороге серцю минуле кохане село…


Традиційні свята та фестивалі

Фестиваль поріднених сіл (осінь)

Визволення району від німецько-фашистських загарбників (14 вересня)

Свято «Купальські вогні» (7 липня)

Районне свято майстрів декоративно-прикладного мистецтва «Веселковий мій краю» (жовтень)

Районний огляд естрадних виконавців «Юні голоси – країні» (3-тя неділя травня)


Транспортне сполучення

Автостанція смт. Куйбишеве вул. Запорізька, 34, тел.:(06147) 22305

Залізнична станція: Камиш-Зоря


Контакти

Відділ культури і туризму Куйбишевської райдержадміністрації:

Попов Юрій Петрович

71001, смт. Куйбишеве, вул. Суворова, 1, тел: (06147) 2-24-48(ф)