напишіть нам
Засновник:
Запорізька обласна державна адміністрація,
Департамент культури, туризму, національностей та релігій
Запорізький обласний туристично-інформаційний центр

Соціально-економічний аналіз стану галузі культури та курортно-рекреаційної сфери Запорізької області за 2010-2014 роки

21.05.2015


Заклади культури клубного типу

Мережа закладів культури клубного типу системи Міністерства культури України становить 413 закладів. Мережа клубних закладів у сільській місцевості не змінилась -  364 заклади.   

Мережа закладів культури всіх систем та відомств складає 445 закладів.

Культурно-освітню діяльність клубних закладів області забезпечують 1265 творчих працівників, з яких повну вищу освіту мають 28 %, неповну вищу – 57%, в тому числі фахову освіту – 54 %; стаж роботи працівників в галузі культури більше 3-х років складає 66 %. Навчається за фахом 22 клубні працівники.

Станом на 01.01.2015 року в області функціонує 20 районних методичних структур, з яких 8  РОМЦ, 2 РЦНТ, 10 методичних служб  при районних будинках культури та центрах культури і дозвілля. В них фактично працює 63 фахівці, з яких повну вищу освіту мають 46%, неповну вищу – 49%, в тому числі з фаховою освітою – 59% працівників, що мають значний стаж і досвід роботи.

З метою подальшого розвитку культурно-мистецької сфери, підвищення рівня духовності населення за ініціативи Департаменту прийнято Програму розвитку культури Запорізької області 2013-2017 роки (зі змінами та доповненнями).

Державна програма охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини відсутня.

Основні показники діяльності закладів культури клубного типу

 
2010
2011
2012
2013
2014
2010/2014
Всього клубних закладів
412
414
415
413
413
+1
в т. ч.  на селі
362
363
364
364
364
+2
В аварійному стані
23
18
15
16
21
-2
в т. ч. на селі
19
15
14
14
18
-1
Потребують кап. ремонту
235
234
230
231
233
-2
в т. ч. на селі
208
203
201
200
202
-6
Всього клубних формувань
2992
3062
3056
3088
3108
-116
  Всього учасників
42558
44460
44459
45031
45130
+2572
  в т. ч. діти та підлітки
20515
21949
21297
21662
22927
+2412
Мають звання «народний», «зразковий»
160
175
185
188
186
+26
Всього культпрацівників
1178
1197
1246
1252
1265
+87
Відсоток працівників зі спеціальною освітою
79%
81%
79%
80%
82%
 

Основні показники щодо функціонування клубних закладів в цілому мають позитивну динаміку, крім матеріальної бази.

 

Бібліотечні заклади

Станом на 01.01.2015 року у Запорізькій області діє 500 бібліотек, що віднесені до сфери дії Міністерства культури України.

За період, що аналізується книгозбірні адаптувалися до нових соціально-економічних умов.

Бібліотечним обслуговуванням охоплено 504,3 тис. користувачів; їм видано 10769,0  примірників документів. Відвідування бібліотек склали 3593,0. Збільшилась кількість звернень на веб-сайти установ з 89,2 до 536,3 тис. Документний фонд складає 8275,0 прим.

Бібліотеки частково модернізувалися на основі нових технологій.   Загальна кількість машинного парку — 652 одиниці.

Основні показники діяльності публічних бібліотек

Назва показника
2010
2014
2010/2014
Кількість бібліотек (од.)
511
500
-11
Документний фонд (тис. прим.)
8911,8
8275,3
-636,5
Кількість користувачів (тис. осіб)
550,3
504,3
-46,0
Відвідування (тис.)
3548,1
3692,8
+144,7
Кількість звернень на на веб-сайти (тис.)
89,2
536,3
+357,9
Кількість сайтів і блогів (од.)
5
 
 
Кількість комп'ютерів (од.)
306
652
+346
Кількість мультимедійних обладнань (од.)
126
205
+79
Обсяг власних електронних баз даних (тис. записів)
336,6
648,3
+311,7
Виділено бюджетних коштів на комплектування
2591,7
1420,9
-1170,8
Благодійні спонсорські внески
600,9
1011,8
+410,9
Кількість осіб, які пройшли навчання з IT-технологій на базі бібліотек
1321
5752
+4431

Зменшення кількості читачів та книговидач частково пояснюється демографічною ситуацією, загальною кризою читання та появою конкурентних  форматів отримання інформації. 

 

Музеї

Станом на 1 січня 2015 р. у Запорізькій області діють 25 музейних закладів (23 з них комунальні), в тому числі музеї 2-х національних заповідників. В них зберігається 410,6 тис. предметів основного фонду. Щороку ці заклади відвідують близько 600 тис. осіб, проводиться понад 12 тис. екскурсій і 300 виставок.

 

Зведена порівняльна таблиця основних показників діяльності музеїв Запорізької області за 2010 -2014 рр..

 
2010
2011
2012
2013
2014
2010/2014
Предметів основного фонду
384301
393883
400409
405448
410614
+26313
Надійшло протягом року
9779
7296
6526
5039
5166
-4613
Експонувалося протягом року
51995
53551
54780
59738
60137
+8142
Відвідувачів (тис. чол.)
669
686,5
694,6
639,3
535,1
-133,9
Кількість екскурсій
12439
12544
13205
12993
10081
-2358
Кількість виставок
263
298
305
326
312
+49
Кількість працівників/н/с
445/162
466/146
468/149
469/151
461/135
+16/-27
Платні послуги (тис. грн.)
2128,6
2895,7
3118,6
4142,7
2602,1
+473,5

Аналізуючи вищенаведені дані можна констатувати, що у порівнянні з 2010 роком у музеях і заповідниках області збільшилась кількість предметів основного фонду на 26313 одиниць збереження. Значна кількість предметів надійшла у 2010-2012 роках, коли низка підприємств з різних причин вимушена була ліквідувати свої музеї на громадських засадах і передати їх фонди до комунальних музеїв.

Протягом 2010-2012, 2013 років просліджувалася тенденція збільшення кількості відвідувачів, екскурсій, виставок, платних послуг, наданих музейними закладами. Але у 2014 році, у зв’язку із воєнними діями на сході України, зменшилась кількість відвідувачів і, відповідно, екскурсій. Левову частку у зменшенні цих показників бере Національний заповідник «Хортиця», який зорієнтований у більшій мірі на іноземних відвідувачів.

 

Театри

Творчу діяльність обласних театрів спрямовано на популяризацію кращих зразків світового та національного мистецтва.

Аналіз творчої діяльності обласних театрів показує визначеність їх творчої позиції: шануючи національні традиції – прагнути до рівня сучасного європейського мистецтва. Враховуючи сучасну політичну ситуацію, театри продовжують працювати в напрямку формування національної свідомості та духовності суспільства, естетичного та патріотичного виховання молоді.

Обласними театрами щорічно проводиться біля 1,0 тис. вистав та театралізованих концертів, які відвідують біля 150,0 тис. шанувальників театрального мистецтва, доход від основної діяльності складає близько 4,0 млн. грн., здійснюється постановка понад 20 прем’єрних вистав щорічно.

Аналіз основних показників діяльності обласних театрів свідчить про стабільність організаційно-творчого процесу та покращення матеріально-технічної бази.

Пріоритетами репертуарної політики театрів сьогодні є використання вітчизняної драматургії та постановка вистав українською мовою.

 

Культурна спадщина Запорізької області є невід’ємною частиною культурного надбання України. Її збереження і примноження є пріоритетним напрямом діяльності обласної державної адміністрації у сфері культури.

В Запорізькій області на державному обліку перебуває 3494 (з внутрішньо-комплексними 8436) тис. пам’яток, з них 2497 (з внутрішньокомплексними 6654) – пам’ятки археології (у тому числі 9 – національного значення), 947 (з внутрішньо-комплексними 1725) – історії (3 – національного значення), 37 – монументального мистецтва; 20 – науки і техніки.

Протягом 2010-2015 років на території області проведено моніторинг сучасного стану 352 пам’яток, за результатами якого отримано картину про нагальні проблеми збереження пам’яток, зокрема встановлено, що більше 60 відсотків об’єктів археологічної спадщини на території Запорізької області систематично руйнуються внаслідок ведення сільськогосподарських робіт на їх території.

Проведено визначення меж охоронних зон 334 об’єктів археологічної спадщини, а саме: у 2012 – 98 об’єктів; 2013 – 84; 2014 – 152 об’єкта.

За період 2010 – 2015 років виготовлено облікову документацію на 385 об’єктів культурної спадщини.

 

Показники з інвентаризації та паспортизації пам’яток культурної спадщини за 2010-2015 рр. 

 (станом на 29.04.2015 р.)

 
2010
2011
2012
2013
2014
Інвентаризація
(Кількість охоронних одиниць)
148
27
-
343
-
Паспортизація (виготовлено
облікових карток на кількість охоронних одиниць)
54
27
6
377
-

 

Шість населених пунктів Запорізької області - Запоріжжя, Бердянськ, Гуляйполе, Мелітополь, Оріхів, Токмак – занесені до Списку історичних населених місць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878.

В Запорізькій області функціонують три історико-культурні заповідники, з них 2 – національні: Національний заповідник «Хортиця», Національний історико-археологічний заповідник «Кам’яна Могила», Василівський історико-архітектурний музей-заповідник "Садиба Попова».

Національний заповідник «Хортиця» розташований на найбільшому у Європі річковому острові, який з прадавніх часів відігравав значну стратегічну роль на Дніпровському річковому шляху. Острів Хортиця є комплексною історико-культурною та природною пам’яткою, на території якої знаходиться близько 70 пам’яток археології та історії. Заповідник є найбільш відвідуваним туристичним об’єктом області.

На території Національного історико-археологічного заповідника «Кам’яна Могила» розташована унікальна археологічна пам’ятка, яка не має прямих аналогів серед світової археологічної спадщини. У 2006 році «Археологічний комплекс «Кам’яна Могила» внесено до попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Заповідник здійснює підготовку необхідних документів для внесення до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО.

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» займає будівлі відомого колись у Європі палацо-паркового ансамблю-маєтку генерала В. Попова, побудованого у 1894 році. Замковий комплекс є визначною пам’яткою архітектури Степової України, що містить унікальні для Східної Європи стилі архітектури ХІХ століття. Проект виконано фінським (шведським) архітектором Стюнклем. Історія садиби пов’язана з відомими історичними постатями: святим Іоаном Кронштадським, педагогом А.С. Макаренком, італійським скульптором Лонгобарді та дворянськими родинами Канкриних, Перовських, Еріставі.

Запорізька область має великий потенціал щодо музеєфікації найбільш цінних і видовищних об’єктів культурної спадщини, створення нових історико-культурних заповідників та археологічних парків.

 

Туристична галузь

У Запорізькій області протягом 2010-2014 років спостерігається зниження більшості основних показників туристичної галузі. Так, за інформацією Головного управління статистики в Запорізькій області, кількість туристів, які скористалися послугами суб’єктів туристичної діяльності протягом зазначеного періоду, знизилася вдвічі: з 88 821 осіб у 2010 році до 39 010 осіб у 2014 році. Скоротився потік іноземних туристів до області: з 17 656 осіб у 2010 році до 112 осіб у 2014 році.

Зменшилися вдвічі показники внутрішнього туризму: з 46 227 осіб у 2010 році до 16 578 осіб у 2014 році. Кількість екскурсантів за цей період скоротилась у п’ять разів: з 55 067 осіб до 9 254 осіб.

Більш стабільною виглядає ситуація з туристами із числа громадян України, які виїжджали відпочивати за кордон. Не зважаючи на незначне скорочення, їх кількість залишається в межах 22-25 тис. осіб.

Стабільне зниження показників протягом 2010-2014 років переривається незначним їх зростанням у 2013 році.

 Туристичні потоки, осіб

Рік
Кількість туристів, обслуговуваних суб’єктами туристичної діяльності України
Іноземні туристи
Туристи з громадян України, які виїжджали за кордон
Внутрішні туристи
Кількість екскурсантів
2010
88 821

17 656

24 938

46 227

55 067

2011
60 055

1 541

23 882

34 632

49 726

2012
35 428

760

25 023

9 645

22 722

2013
54 415

778

31 107

22 530

27 193

2014
39 010

112

22 320

16 578

9 254

Туристичний потік та перелік туристичних послуг у Запорізькій області розподілений нерівномірно. Це яскраво демонструють статистичні показники за 2010 рік. Так, кількість екскурсантів у м. Запоріжжі складає 73% від загальної кількості по області. Доля м. Запоріжжя у кількості обслугованих туристів складає близько 86%, у кількості туроднів - 82 %, у обсязі наданих туристичних послуг - 79%, у надходженнях до бюджету - 94 %.

 Основні показники роботи суб’єктів туристичної діяльності по Запорізькій області

Рік
Кількість суб’єктів туристичної діяльності
Кількість екскурсантів, осіб
Кількість обслугованих туристів, осіб
Кількість туроднів
Обсяг наданих туристичних послуг, тис. грн.
Надходження до бюджету, тис. грн.
Балансовий прибуток, тис. грн.
2010
(м. Запоріжжя/
область

185/250

40 282/
55 067

77 177/
88 821

449 215/
547 057

81 252,142/
102 691,762

4 017,070/
4 261,863

2 907,681/
4 670,607

2011
(м. Запоріжжя)

35

16 498

40 903

173 292

27 185,27

2 584,575

--

2012

48

7 885

40 679

200 563

38 587,26

6 576,0

--

2013
(за 9 міс.)

53 (+13%)

6 235
(+180%)

31 398
(+41%)

170 098 (+47%)

35 238,8 (+111%)

1871,7
(+96 %)

--

В цілому, лідерами за показниками роботи суб’єктів туристичної діяльності є м. Запоріжжя, м. Бердянськ, м. Мелітополь, м. Енергодар, м. Приморськ, Василівський та Якимівський райони.

На території Запорізької області налічується 8 туристично-інформаційних центрів та пунктів. У 2008 році при Запорізькому обласному краєзнавчому музеї створено Запорізький обласний туристично-інформаційний центр, а у 2010 – веб-портал зазначеного центру «Край козацької звитяги» (www.zotic.zp.ua). Основним проблемним питанням зазначених закладів є відсутність законодавчого підґрунтя для їх створення та функціонування.

 Статистика відвідування веб-порталу Запорізького обласного туристично-інформаційного центру, тис. осіб

2010
2011
2012
2013
2014
10,9

37,5

38,2

31,5

39,2

Перспективним видом туризму на території регіону є сільський туризм. Про це свідчать статистичні дані щодо кількості сільських садиб. На сьогодні у Запорізькій області налічується близько 30 зазначених закладів, які надають послуги з тимчасового розміщення, харчування, традиційних видів сільськогосподарської діяльності тощо. Проблемним питанням у сфері сільського туризму є відсутність нормативно-правової бази, що унеможливлює повноцінне ведення діяльності у зазначеній галузі.

 Кількість сільських садиб у Запорізькій області

2010
2011
2012
2013
2014
19

20

32

22

30

У 2010 році управлінням культури і туризму облдержадміністрації розроблена та затверджена Програма розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області на 2011-2015 роки.

 Фінансування Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області на 2011-2015 роки (передбачено програмою/фактично профінансовано)

2011
2012
2013
2014
495,0/102,0

627,0/627,0

996,885/175,0

767,0/0,00

В рамках зазначеної програми та з метою популяризації місцевих брендів «Запоріжжя туристичне», «Запоріжжя курортне» та «Запоріжжя фестивальне» туристично-рекреаційний потенціал Запорізької області було представлено на міжнародних, всеукраїнських та регіональних туристичних виставках, фестивалях, семінарах, конференціях тощо.

 Кількість міжнародних, всеукраїнських та регіональних виставкових заходів, на яких було представлено туристично-рекреаційний потенціал Запорізької області

2010
2011
2012
2013
2014
3

3

7

11

1

Протягом 2010-2014 років в рамках реалізації Програми розвитку рекреаційно-курортного комплексу та туризму в Запорізькій області на 2011-2015 роки розроблено та видано туристично-інфомаційні видання:

- серія буклетів «Запорізький край. Степова перлина України» 
(2008-2011);

- довідник «Перспективні туристичні маршрути Запорізької області» українською та англійською мовами (2011);

- туристична карта Запорізької області українською, російською та англійською мовами (2010-2011);

- довідник «Запоріжжя фестивальне» (2012);

- довідник «Туризм цілий рік» (2012);

- брошура «Святослав Хоробрий і Запоріжжя» із серії «Туристу про Запорізький край» (2012);

- серія буклетів «Музеї Запорізької області» (2012-2013);

- путівник «Запорізька область. Персональний гід» (2012);

- довідник «Туристичні маршрути Запоріжжя» (2012-2014).

Для представників засобів масової інформації, суб’єктів туристичної діяльності Запорізької області, інших регіонів України організовано та проведено прес-тури по м. Запоріжжю та області (2011 рік – 2, 2012 рік – 3, 2013 рік – 6, 2014 рік – 2). У прес-турах взяли участь понад 600 представників засобів масової інформації та суб’єктів туристичної діяльності.

 

Сфера міжнаціональних відносин

На території області проживають представники понад 130 різних національностей. За даними  Всеукраїнського перепису населення 2001 року, серед національних меншин переважають росіяни  - 24,7 %., що на понад 7% перевищує всеукраїнські показники. Інші національності у сукупності не перевищують 4,5% населення регіону.

Національність
 
Україна (%)
Запорізька область (%)
росіяни

17,3

24,7

болгари

0,4

1,4

білоруси

0,6

0,7

вірмени

0,2

0,3

татари

0,2

0,3

євреї

0,2

0,2

Представники національних меншин компактно проживають у 9 районах області: болгари у Бердянському, Приморському, Приазовському районах, поляки у Вільнянському, чехи у Мелітопольському, албанці у Приазовському, греки у Розівському районах. Росіяни переважають у містах обласного значення, та декількох районах: К-Дніпровський, Мелітопольський, Приазовський, Приморський, Якимівський.

У області функціонують 85 національно-культурних товариства. Найбільша їх кількість зареєстрована у м. Запоріжжі, Бердянську та Мелітополі. У порівнянні з 2010 роком їх кількість збільшилася на 30%.

У зв’язку з політичними подіями 2014 -2015 років, які пов’язані з військовою агресією Російської Федерації у Криму та на Сході України, на території області збільшується присутність вимушених переселенців, серед яких є представники національних меншин (євреї з Донецької та Луганської областей, кримські татари з Автономної республіки Крим).

 

Основні проблемні питання галузі культури та туристично-рекреаційної сфери Запорізької області та шляхи вирішення 

Питання
Шляхи вирішення
Галузь культури
Незадовільний стан закладів культури.  Застаріла матеріально-технічна база. Низький рівень якості культурних послуг  для населення.
 
 

Змінення політики фінансування закладів культури. Виділення коштів на ремонти будівель, придбання технічних засобів, музичних інструментів, сценічних костюмів тощо. Модернізація та запровадження нових інформаційно-комунікаційних технологій у всі сфери діяльності.

Падіння соціального престижу професії працівника культури спричиняють низька заробітна плата, робота на неповну ставку. Саме це значно ускладнює залучення до роботи в закладах культури молоді й висококваліфікованих працівників, наслідком чого є стійка тенденція до старіння кадрів. Кадровий склад працівників закладів культури зазнає негативних змін і внаслідок притоку фахівців з інших галузей, які не мають профільної освіти для роботи в закладах культури.

Посилення соціальної захищеності працівників сфери культури.
Задоволення кадрових потреб у сфері культури. Підвищення кваліфікації спеціалістів, професійна адаптація керівників закладів культури до роботи в сучасних умовах.
 

Актуалізація бібліотечних фондів. У ряді випадків гроші на придбання нових книг не виділялися місцевими органами влади впродовж 5-10 років. Більш того, різко знизилося фінансування передплати на періодичні видання, внаслідок чого деякі сільські бібліотеки не отримують жодної назви вже протягом 5-7 років.  Катастрофічно не вистачає літератури для дітей.
 

Здійснення систематичного поповнення фондів бібліотек з обласного та районного бюджетів на основі встановлених нормативів. Особлива увага на придбання галузевої та дитячої літератури. Актуальним завданням стає забезпечення бібліотек електронними книгами, сучасними гаджетами, а також  базами даних.
Життя вимагає розробки і прийняття програм інформатизації бібліотечних установ.
Придбання для всіх бібліотек області сучасного програмного забезпечення,  у тому числі для створення електронних баз даних. Забезпечення  кожної сільської бібліотеки області як мінімум 2 комп'ютерами з обов'язковим підключенням до мережі Інтернет.
На базі обласних бібліотек створення секторів обслуговування осіб з обмеженими можливостями здоров'я. Забезпечення їх необхідним обладнанням.

Забезпечення сталих показників щодо кількості відвідувачів та екскурсійного обслуговування у музеях і заповідниках області

Підвищення рівня державного і недержавного менеджменту у музейній сфері.
Прийняття державної і регіональних програм розвитку музейної справи, де передбачити фінансування впровадження в музейну діяльність сучасних технологій (інформаційних та інтелектуальних), електронного обліку музейних колекцій тощо.

Охорона культурної спадщини
Загроза збереженню культурної спадщини з боку господарської діяльності (60% пам’яток археологічної спадщини руйнуються в наслідок сільськогосподарських робіт).

Створення вертикалі органів охорони культурної спадщини.
Поліпшення фінансування заходів із збереження та використання пам’яток, залучення інвесторів до цієї сфери.
 

Проведення подальшої інвентаризації та паспортизації.

Прийняття програми збереження та використання об’єктів культурної спадщини Запорізької області.

Туристично-рекреаційна сфера
Відсутність єдиної управлінської вертикалі

Передбачити створення окремого державного органу у сфері туризму, курортів та рекреації, готельного господарства та побудову чіткої управлінської вертикалі на місцях (в тому числі у містах обласного підпорядкування).

Відсутність профільної державної програми

Передбачити механізм безперервного функціонування Міжгалузевої (терміном на
5 років) державної програми розвитку туризму та курортів в Україні.

Відсутність нормативної бази для створення та функціонування туристично-інформаційних центрів

Розробити типове положення про туристично-інформаційний центр (пункт), узаконити їх діяльність як профільних підвідомчих закладів.

Відсутність дієвого контролю за підготовкою кадрів

Забезпечити обов’язкове інформування  представника державного органу на території про отримання ліцензії та роботу з підготовки кадрів.

Відсутність механізму сплати  туристичного збору власниками садиб приватного сектору та власниками приватизованих будинків на рекреаційних територіях

Розробити відповідний механізм.

Передчасне руйнування усталених правил реєстрації суб’єктів туристичної діяльності (відміна турагентської ліцензії та дозволу на право здійснення туристичного супроводу)

Відновити порядок ліцензування турагентської діяльності, необхідність отримання дозволу на право здійснення туристичного супроводу або передбачити надання відповідної ліцензії.

Відсутність схеми контролю за усуненням порушень в сфері туристичної діяльності

Передати повноваження контролю за дотриманням умов ліцензування, незаконної туристичної діяльності профільним підрозділам на місцях

Відсутність єдиного загальнодержавного міжгалузевого реєстру об’єктів туризму, механізму контролю за їх збереженістю

Передбачити відповідальність за це місцевих громад, джерела фінансування, відповідальність за бездіяльність

Наявність ряду міжвідомчих перепон  у розвитку молодіжного та дитячого туризму

Законодавчо усунути стихійне прийняття відомчих підзаконних актів, що на практиці викорінюють бажання розвивати дитячий туризм

Сфера міжнаціональних відносин
Відсутність центрального органу виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин

Передбачити створення ЦОВВ

Відсутність державної Стратегії у етнонаціональній сфері

Розробка та прийняття сучасної нормативно-правової бази у сфері міжнаціональних відносин.

Прозорість державної етнонаціональної політики
 

Запровадити практику проведення на ЗОДТРК передач, присвячених актуальним проблемам у сфері міжнаціональних відносин з залученням керівників НКТ у регіоні.
Створити веб-стрінки сторінок у соціальних мережах органів влади, які займаються питаннями реалізації державної політики у сфері міжнаціональних відносин.

Недопущення розпалювання міжнаціональної ворожнечі

Створення центрів національних культур
Функціонування при виконавчих органів влади консультативно-дорадчих органів з питань національностей.
Проведення у 2015 році Форуму представників всіх національних спільнот, які мешкають на території регіону.
Моніторинг актуальних проблем, проведення щоквартальних соціологічних досліджень.

Популяризація розмаїття культур та досягнень національних меншин

Підтримка культурно-просвітницької діяльності національних меншин, сприяння проведенню культурно мистецьких акцій, Днів та тижнів національних культур.
Проведення науково-практичних конференцій з проблем етнокультурного розвитку на Півдні України.

 


Перелік скорочень

 РОМЦ – районний організаційно-методичний центр

РЦНТ - районний центр народної творчості

НКТ – раціонально-культурні товариства