Дніпрогес ім. В.І. Леніна

Дніпровську гідроелектростанцію ім. В.І. Леніна по праву можна вважати символом Запоріжжя та цілої епохи. Вже більш ніж 75 років вона працює на користь людям. З побудовою у Запоріжжі потужної гідроелектростанції стало можливим не тільки безперешкодне судноплавство Дніпром, але й будівництво і розвиток на півдні України колосального індустріального комплексу, що корінним чином вплинуло на розвиток південних, центральних та східних областей країни.

Авторство технічного проекту греблі та шлюзу належить професору І.Г. Александрову, а архітектурне рішення електростанції В.О. Весніну. Будівництвом керував О.В. Вінтер.

Підготовка будівництва гідроелектростанції розпочалася ще на початку 1920-х рр. В 1921 році була створена організація "Дніпробуд". Місце розташування греблі, запропоноване І.Г. Александровим, виявилося напрочуд вдалим. До нього у 1926 році було прив'язане і будівництво Дніпровського комбінату (комплексу підприємств чорної та кольорової металургії).

Офіційно Дніпрельстан народився 8 березня 1927 р., коли на будмайданчик вийшли перші робітники. Через тиждень розпочалися вибухові роботи. У травні 1928 р. взялися за зведення греблі, що мала підперезати Дніпро бетонним поясом довжиною 766 метрів у вигляді дуги, радіусом 600 метрів. В березні 1932 р. в греблю було вкладено останній кубометр бетону. Після цього рівень води у Дніпрі піднявся на 37,5 метрів.

Всього на Дніпробуді працювало більше 20 тис. чоловік. Вперше на будівництві такого масштабу людям допомагала сучасна техніка (переважно закордонна).

Нарешті, 1 травня 1932 року Дніпровська гідроелектростанція дала перший струм. Офіційне же відкриття Дніпрогесу відбулося 10 жовтня 1932 року. Повна потужність станції в 30-і рр. дорівнювала 560 тис. КВт.

1 травня 1933 р. через трикамерний шлюз пройшов перший пасажирський пароплав "Соф'я Перовська". Так відкрилося наскрізне судноплавство Дніпром.

У 1969 році почалось будівництво Дніпрогес - 2 та нового однокамерного шлюзу, яке очолив М.О. Дубовець. Новий шлюз - унікальна інженерна споруда, він став вітчизняним аналогом славетних панамських шлюзів. Нині загальна потужність Дніпрогесу становить 1538,0 МВт.

Сьогодні Дніпрогес, крім основної своєї задачі, виконує роль мосту між лівим і правим берегами. Всі охочі можуть пройтися по 38-метровій греблі з лівого берега на протилежний, милуючись чудовими краєвидами Дніпра, островами Три Стоги, Дубовий і легендарною Хортицею. З дамби чудово видні запорізькі красені-мости: двоярусний міст Преображенського та арочний. На самій дамбі можна побачити сліди від куль - німі свідки ІІ Світової війни. Правий берег зустріне невеличким сквером з погруддям О.В. Вінтеру, парадним в'їздом до гідроелектростанції та колишньою будівлею управління Дніпробуду.

Однак, оглядати Дніпрогес, все-таки, краще з лівого берега, а саме з пл. Леніна. Це унікальне місце. Якщо встати в самому центрі площі, то поруч опиниться найбільший пам'ятник В. Леніну в Україні (1964 р.), попереду буде Дніпрогес ім. В. Леніна, позаду - проспект Леніна, праворуч - порт ім. В. Леніна, річковий вокзал Леніна, водосховище Леніна, на якому, вибачте за тавтологію, острів Леніна. І це при тому, що В. Ленін в Запоріжжі ніколи не бував.

Всі бажаючі зможуть ознайомитися з роботою однокамерного шлюзу так би мовити "зсередини" з борту екскурсійного катеру, що курсує з порту до річкового вокзалу саме через шлюз.

Вночі Дніпрогес підсвічений тисячами ламп в жовто-блакитні кольори національного прапору.